делінеатор
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | делінеа́тор | делінеа́тори |
| Р. | делінеа́тора | делінеа́торів |
| Д. | делінеа́торові делінеа́тору |
делінеа́торам |
| З. | делінеа́тор | делінеа́тори |
| Ор. | делінеа́тором | делінеа́торами |
| М. | на/у делінеа́тору | на/у делінеа́торах |
| Кл. | делінеа́тору* | делінеа́тори* |
де-лі-не-а́-тор
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: де-; корінь: -лінеатор-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- пристрій-обмежувач у вигляді ґумового стовпця, що відділяє проїжджу і непроїжджу частини вулиці. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |