Українська

до́в-гий

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -довг-; закінчення: -ий.

який має велику довжину ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Вона жбурнула геть від себе хустку, відкинула своє довге волосся, що падало їй на очі. О. П. Довженко
який займає великий відрізок часу ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Довгими осінніми вечорами велись безконечні розмови та суперечки. М. М. Коцюбинський

Найтісніша спорідненість
прізвища: Довгий іменники: довжина, довгота прислівники: довго

Від ??

який має велику довжину
Іспанська_es: largo ^(es) Італійська_it: lungo ^(it) Англійська_en: long ^(en) Болгарська_bg: дълъг ^(bg) Грецька_el: μακρύς ^(el) Гінді_hi: लम्बा ^(hi) (lambā) Данська_da: lang ^(da) Естонська_et: pikk ^(et) Китайська_zh: 长 ^(zh) (cháng) Латиська_lv: garš ^(lv) Литовська_lt: ilgas ^(lt) Нідерландська_nl: lang ^(nl) Німецька_de: lang ^(de) Польська_pl: długi ^(pl) Португальська_pt: longo ^(pt) Російська_ru: длинный ^(ru) Румунська_ro: lung ^(ro) Турецька_tr: uzun ^(tr) Угорська_hu: hosszú ^(hu) Французька_fr: long ^(fr) Фінська_fi: pitkä ^(fi) Хорватська_hr: dug ^(hr) Чеська_cs: dlouhý ^(cs) Шведська_sv: lång ^(sv)

який займає великий відрізок часу
Китайська_zh: 久 ^(zh) (jiǔ) Російська_ru: долгий ^(ru)