довічник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | дові́чник | дові́чники |
Р. | дові́чника | дові́чників |
Д. | дові́чникові дові́чнику |
дові́чникам |
З. | дові́чника | дові́чників |
Ор. | дові́чником | дові́чниками |
М. | дові́чникові, дові́чнику | дові́чниках |
Кл. | дові́чнику | дові́чники |
до-ві́ч-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: до-; корінь: -віч-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [dɔˈu̯ʲit͡ʃnek] (одн.), [dɔˈu̯ʲit͡ʃneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. людина, засуджена на довічну кару. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з префіксом до-
- Українські слова з суфіксом -ник
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s
- Розмовні вирази/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 8 букв/uk
- Людина/uk
- В’язні/uk
- Кінець/uk
- Постійність/uk
- Життя/uk
- Вічність/uk