дожидати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я дожида́ю дожида́в дожида́тиму  —
Ти дожида́єш дожида́в
дожида́ла
дожида́тимеш дожида́й
Він
Вона
Воно
дожида́є дожида́в
дожида́ла
дожида́ло
дожида́тиме  —
Ми дожида́єм(о) дожида́ли дожида́тимем(о) дожида́ймо
Ви дожида́єте дожида́ли дожида́йте
Вони дожида́ють дожида́ли дожида́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. дожида́ющий
Дієприкм. мин. ч. дожида́вший
Дієприсл. теп. ч. дожида́я
Дієприсл. мин. ч. дожида́в, дожида́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. дожида́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма дожида́овано

до-жи-да́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: до-; корінь: -жид-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. пребувати десь, щоб побачити кого-небудь, зустрітися з кимсь; ждати, чекати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Я сів і почав дожидати хазяїна Леся Українка ◆ Діждали ми батька з дороги Марко Вовчок }
    1. кого, чого, із спол. що, щоб. розраховувати на чиєсь повернення, на прихід, появу когось, на настання або здійснення чого-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Він дожидав нас із возом, який завіз нас на беріг Дніпра; там колисав ся човен приладжений на довгу дорогу і заосмотрений у всякі запаси. «Zaporoz︠h︡etsʹ - Том 10», 1912 Джерело — https://books.google.com/books?id=lAhDAQAAMAAJ.
  2. тільки недок., чого, із спол. що, щоб. надіятися на що-небудь, припускати щось; сподіватися чогось. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ дожидай долі, не матимеш і льолі прислів'я ◆ Чи я ж гадала, чи я дожидала, щоб моя рідна дитина так моє серце вразила?! Панас Мирний ◆ Молода дружина Максимова все ж дожидала, що чоловік оговтається І. Волошин
  3. кого. бути призначеним, приготовленим для кого-небудь. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ — Цілісінький день у роботі; одно ще не скінчу, вже друге мене дожидає Марко Вовчок) ◆ Він, Зінько, серед їх [них], невинний, а ніхто йому навіть і віри не йме, що він не винен… І його дожидає така ж кара, як і їх… Б. Грінченко
  4. витримувати певний час, зволікати з чим-небудь. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ — Мене готували до інституту, а брата до корпусу, та тілько дожидали, поки братові вийде десять літ, щоб разом віддати. Панас Мирний

Шаблон:списки семантичних зв’язків

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «≈», але не знайдено відповідного тегу <references group="≈"/>
Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «≠», але не знайдено відповідного тегу <references group="≠"/>
Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «▲», але не знайдено відповідного тегу <references group="▲"/>
Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «▼», але не знайдено відповідного тегу <references group="▼"/>