дожидати
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | дожида́ю | дожида́в | дожида́тиму | — |
| Ти | дожида́єш | дожида́в дожида́ла | дожида́тимеш | дожида́й |
| Він Вона Воно |
дожида́є | дожида́в дожида́ла дожида́ло | дожида́тиме | — |
| Ми | дожида́єм(о) | дожида́ли | дожида́тимем(о) | дожида́ймо |
| Ви | дожида́єте | дожида́ли | дожида́йте | |
| Вони | дожида́ють | дожида́ли | дожида́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | дожида́ющий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | дожида́вший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | дожида́я | |||
| Дієприсл. мин. ч. | дожида́в, дожида́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | дожида́емый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | дожида́овано | |||
до-жи-да́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: до-; корінь: -жид-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- пребувати десь, щоб побачити кого-небудь, зустрітися з кимсь; ждати, чекати. [≈ 1] ◆ — Я сів і почав дожидати хазяїна Леся Українка ◆ Діждали ми батька з дороги Марко Вовчок }
- кого, чого, із спол. що, щоб. розраховувати на чиєсь повернення, на прихід, появу когось, на настання або здійснення чого-небудь. ◆ Він дожидав нас із возом, який завіз нас на беріг Дніпра; там колисав ся човен приладжений на довгу дорогу і заосмотрений у всякі запаси. «Zaporoz︠h︡etsʹ - Том 10», 1912 Джерело — https://books.google.com/books?id=lAhDAQAAMAAJ.
- тільки недок., чого, із спол. що, щоб. надіятися на що-небудь, припускати щось; сподіватися чогось. [≈ 3] ◆ дожидай долі, не матимеш і льолі прислів'я ◆ Чи я ж гадала, чи я дожидала, щоб моя рідна дитина так моє серце вразила?! Панас Мирний ◆ Молода дружина Максимова все ж дожидала, що чоловік оговтається І. Волошин
- кого. бути призначеним, приготовленим для кого-небудь. ◆ — Цілісінький день у роботі; одно ще не скінчу, вже друге мене дожидає Марко Вовчок) ◆ Він, Зінько, серед їх [них], невинний, а ніхто йому навіть і віри не йме, що він не винен… І його дожидає така ж кара, як і їх… Б. Грінченко
- витримувати певний час, зволікати з чим-небудь. ◆ — Мене готували до інституту, а брата до корпусу, та тілько дожидали, поки братові вийде десять літ, щоб разом віддати. Панас Мирний
- Синоніми
- ↑ жда́ти, чека́ти
- ↑ ?
- ↑ припуска́ти; сподіва́тися, очі́кувати
- ↑ ?
- ↑ ?
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з префіксом до-
- Українські слова з суфіксом -а
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-f
- Цитати/Українка Леся
- Цитати/Вовчок Марко
- Цитати/Мирний Панас
- Слова з 8 букв/uk
- Дієслова каузації/uk
- Дієслова зустрічі/uk
- Дієслова очікування/uk
- Дієслова каузації позитивних емоцій/uk
- Дієслова зволікання/uk
- Дієслова підготовки/uk
- Дієслова перегляду/uk
- Дієслова досягнення результату/uk
- Дієслова планування/uk
- Дієслова можливості/uk
- Дієслова каузації переміщення/uk
- Дієслова використання/uk
- Дієслова каузації руху/uk
- Дієслова каузації зміни/uk
- Дієслова каузації зупинки/uk
- Дієслова каузації розвитку/uk