дурніти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	дурні́ю	дурні́в дурні́ла	дурні́тиму	—
Ти	дурні́єш	дурні́в дурні́ла	дурні́тимеш	дурні́й
Він Вона Воно	дурні́є	дурні́в дурні́ла дурні́ло	дурні́тиме	—
Ми	дурні́єм(о)	дурні́ли	дурні́тимем(о)	дурні́ймо
Ви	дурні́єте	дурні́ли		дурні́йте
Вони	дурні́ють	дурні́ли	дурні́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	дурні́ючи
Дієприсл. мин. ч.	дурні́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

дур-ні-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -дурн-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ставати дурним. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: дурень, дурнота, дуріння, дурноляп прикметники: дурний дієслова: дурнішати прислівники: дурно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: to grow stupid

Джерела

• Словник УЛІФ: дурніти