дурноляп

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	дурноля́п	дурноля́пи
Р.	дурноля́па	дурноля́пів
Д.	дурноля́пові дурноля́пу	дурноля́пам
З.	дурноля́па	дурноля́пів
Ор.	дурноля́пом	дурноля́пами
М.	дурноля́пові дурноля́пу	дурноля́пах
Кл.	дурноля́пу	дурноля́пи

дур-но-ля́п

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дур-; суфікс: -н; інтерфікс: -о-; корінь: -ляп-.

Вимова

• МФА : [dʊrnɔˈlʲɑp] (одн.), [dʊrnɔˈlʲɑpe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто говорить не думаючи. ◆ І хто тепер фахівець з невдач, дурноляпе! , 19.12.2015 Джерело — http://football24.ua.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: ду́рень, ду́рник, дурно́та, дурі́ння, дурисві́т прикметники: дурни́й дієслова: дурні́ти, дури́ти прислівники: ду́рно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів