дурень

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ду́рень ду́рні
Р. ду́рня ду́рнів
Д. ду́рневі
ду́рню
ду́рням
З. ду́рня ду́рнів
Ор. ду́рнем ду́рнями
М. ду́рневі
ду́реню
ду́рнях
Кл. ду́рню ду́рні

ду́рень

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. розумово обмежена, тупа людина.
  2. назва гри в карти.
    • той, кого обіграли в цій грі. ◆ Залишити в дурнях.

Синоніми[ред.]

  1. дурний, тупко, тупак, глупак, бельбас, недотепа, нетяма, недоумок, дурепа, дурило, дурко, дурник, дурнило, товкач, просторіка, йолоп, бевзень, бевзь, ідіот, кретин, бовдур, блазень, блазнюк, бовван, довбня, довбешка, довбеха, надолобень, дундук, баран, осел, шелепа, ґевал, дурандас, дурбан, дурбас, дурбило, штурпак, леґейда, неук, телепень, бурмило.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • без ду́рнів — по-справжньому, у повну силу; серйозно, всерйоз.

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]