дід
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ді́д | діди́ |
| Р. | ді́да | діді́в |
| Д. | ді́дові ді́ду |
діда́м |
| З. | ді́д | діді́в |
| Ор. | ді́дом | діда́ми |
| М. | ді́дові ді́ді |
діда́х |
| Кл. | ді́ду | діди́ |
дід
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1с за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -дід-.
Вимова
[ред.]- МФА: одн. [ˈdʲid], мн. [dʲiˈdɪ]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- батьків або материн батько. [≈ 1][≠ 1] ◆ Родинне коло діда оточило, Сини та дочки, й молоді онуки Леся Українка
- чоловік похилого віку. [≈ 2][≠ 2] ◆ Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили. Т. Г. Шевченко
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| батьків або материн батько | |
| |