жаргон
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | жарго́н | жарго́ни | жарго́ни |
Р. | жарго́на | жарго́нів | жарго́нів |
Д. | жарго́ну жарго́нові |
жарго́нам | — |
З. | жарго́н | жарго́ни | жарго́ни |
Ор. | жарго́ном | жарго́нами | — |
М. | жарго́ні | жарго́нах | — |
Кл. | жарго́не* | жарго́ни* | — |
жар-го́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [ʐɐrˈɣɔn], мн. [ʐɐrˈɣɔne]
прослухати вимову
- УФ: [жарго́н]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. мова якоїсь соціальної або професійної групи, що відрізняється від загальнонародної наявністю специфічних слів і висловів ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- лінгв. умовна, штучна говірка, зрозуміла лише в певному середовищі; арго [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |