живець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. живе́ць живці́
Р. живця́ живці́в
Д. живце́ві
живцю́
живця́м
З. живця́ живці́в
Ор. живце́м живця́ми
М. живце́ві
живцю́
живці́
живця́х
Кл. живцю́ живці́

жи-ве́ць

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 2b.


Корінь: -жив-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

Loudspeaker.png прослухати вимову?, файл

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. ◆ Живець чималенький, гачок теж такий, що й бугая вдержить, а лiска - у двадцять п'ять волосин. Остап Вишня, «Мисливські Усмішки»
  2. корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини. ◆ Помітивши, в який бік хилиться пальма, він виліковує страждання пальми. Бере живець жіночої й прививав до серця пальми мужської. Павло Загребельний, «Євпраксія»
  3. кусочок стебла, пагона культурного дерева, що його використовують для щеплення дичок.
  4. перен. рідко життєва сила, енергія. ◆ Значить живець є? Живець! То тільки примхи старечі… Панас Мирний
  5. діал. ремінець із дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода. ◆ Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п'явки, а довбишки не давали їм розкручуватись. Нечуй-Левицький І. С.
  6. діал. те ж саме, що джерело ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. щіпка, щепка
  2. прищепа; щіпка, щепка

Антоніми[ред.]

  1. підщепа

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Література[ред.]

  • Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.

Посилання[ред.]