Перейти до вмісту

жид

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. жи́д жиди́
Р. жи́да жиді́в
Д. жи́дові
жи́ду
жида́м
З. жи́д жиді́в
Ор. жи́дом жида́ми
М. жи́дові
жи́ді
жида́х
Кл. жи́де жиди́

жи́д

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1с за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -жид-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. чоловік юдейського віросповідання, юдей. ◆ Лєон Гаммершляґ, високий і статний жид з кругло підстриженою бородою, прямим носом і червоними мов малини устами. Іван Франко, «Борислав сміється»
  2. ізраїльтянин, представник народу, що становить основне населення Ізраїлю.

Синоніми[ред.]

  1. єврей, гебрей, юдей (іудей)
  2. ізраїльтянин

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. семіт

Гіпоніми[ред.]

  1. галеянин, самарянин, юдей, юдеянин,

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

віросповідання
ізраїльтянин

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: жид
  • Російсько-український словник, гол. ред.: А. Кримський, С. Єфремов; ред.: В. М. Ганцов, Г. К. Голоскевич, М. М. Грінченкова, 1924-1933
  • Словарь росийсько-український, гол. ред.: М. Уманець, А. Спілка, Львів, Друкарня НТШ, 1893-1899.