жид
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | жи́д | жиди́ |
Р. | жи́да | жиді́в |
Д. | жи́дові жи́ду |
жида́м |
З. | жи́д | жиді́в |
Ор. | жи́дом | жида́ми |
М. | жи́дові жи́ді |
жида́х |
Кл. | жи́де | жиди́ |
жи́д
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1с за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жид-.
Вимова[ред.]
- МФА: ['ʒɪd]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- чоловік юдейського віросповідання, юдей. ◆ Лєон Гаммершляґ, високий і статний жид з кругло підстриженою бородою, прямим носом і червоними мов малини устами. Іван Франко, «Борислав сміється»
- ізраїльтянин, представник народу, що становить основне населення Ізраїлю.
Синоніми[ред.]
- єврей, гебрей, юдей (іудей)
- ізраїльтянин
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- семіт
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
- —
- —
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
віросповідання | |
ізраїльтянин | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: жид
- Російсько-український словник, гол. ред.: А. Кримський, С. Єфремов; ред.: В. М. Ганцов, Г. К. Голоскевич, М. М. Грінченкова, 1924-1933
- Словарь росийсько-український, гол. ред.: М. Уманець, А. Спілка, Львів, Друкарня НТШ, 1893-1899.