зазіхач

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	зазіха́ч	зазіхачі́
Р.	зазіхача́	зазіхачі́в
Д.	зазіхаче́ві зазіхачу́	зазіхача́м
З.	зазіхача́	зазіхачі́в
Ор.	зазіхаче́м	зазіхача́ми
М.	зазіхаче́ві зазіхачу́ зазіхачі́	зазіхача́х
Кл.	зазіхачу́	зазіхачі́

за-зі-ха́ч

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: за-; корінь: -зіх-; суфікс: -ач.

Вимова

• МФА : [zɐzʲiˈxɑt͡ʃ] (одн.), [zɐzʲixɐˈt͡ʃʲi] (мн.)

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто зазіхає на що-небудь ◆ …Пес може захищати лише свою здобич, а не угіддя. Угіддя ж обороняє від зазіхачів лише дикий звір, хижак. Григорій Кримчук, «Одіссея нічийного хорта», 1983 р. (цитата з бібліотеки Google Книги) ◆ Гордієві Пихатому, званому в народі Однокрилом, звісно, і на думку не спадало тоді, щоб отакий опецькуватий лисяк [пан Пампушка-Стародупський], що дістав од пана гетьмана чималий посаг за колишньою його коханкою, щоб отакий тюхтій та став одним із численних зазіхачів на булаву, що їх завжди було чимало на многостраждальній Україні. О. Є. Ільченко, «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай i Чужа Молодиця», 1958 р. (цитата з бібліотеки Google Книги)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: claimer (en)? Російськаru: посягатель (ru) чол.