заробітчанин

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. заробітча́нин заробітча́ни
Р. заробітча́нина заробітча́н
Д. заробітча́нинові
заробітча́нину
заробітча́нам
З. заробітча́нина заробітча́н
Ор. заробітча́нином заробітча́нами
М. заробітча́нинові
заробітча́нині
заробітча́нах
Кл. заробітча́нине заробітча́ни

за-ро-біт-ча́-нин

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 35 О Н; тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: за-; корінь: -роб-; суфікси: -іт-ан-ин [Полюга, 2009].

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани. М. М. Коцюбинський, «Fata morgana», 1903—1910 р. [СУМ-11] ◆ Батько з матір'ю звідкись здаля, з дніпрових порогів, приїхали заробітчанами та й осіли тут на Поділлі. Дмитро Бузько [СУМ-20] ◆ Під весняним променем вигрівалася земля, матері пекли хліб, лагодили торби, латали, збирали заробітчан в дорогу. К. О. Гордієнко, «Чужу ниву жала», 1940 р. [СУМ-11] ◆ Ішли заробітчани // В каховській далі степовій // За четвертак, без ласки й шани, // Косить врожай чужий, не свій. А. С. Малишко, 1959 р. [СУМ-11]
  2. зневажл. той, хто працює лише заради грошей, керуючись корисливими інтересами ◆ Нашу з Рильським роботу перевіряє чиновник, причім нечесний чиновник, заробітчанин Остап Вишня, «Думи мої, думи мої…», 1948—1955 р. [СУМ-20] ◆  — Майже все щодо теорії і психології творчості сказано до нас. На жаль, ні́коли вибрати ці перли людської думки з пустопорожньої балаканини літературних заробітчан. І. А. Багмут, «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим», 1973 р. [СУМ-20] ◆  — Чого це я такого світила не знаю?.. Певен — перевелись тепер спеціалісти. Лишилися такі собі заробітчани. Валентин Чемерис, «Царська охота», 2005 р. [СУМ-20]
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]