заціліти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я зацілі́в зацілі́ю  —
Ти зацілі́в
зацілі́ла
зацілі́єш зацілі́й
Він
Вона
Воно
зацілі́в
зацілі́ла
зацілі́ло
зацілі́є  —
Ми зацілі́ли зацілі́єм(о) зацілі́йм(о)
Ви зацілі́ли зацілі́йте
Вони зацілі́ли зацілі́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. зацілі́лий
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч. зацілі́вши
Безособова форма

за-ці-лі́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Префікс: за-; корінь: -ціл-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зберегтися у цілости. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Діядема на черепі була з парчі, орнаментованої золотою ниткою, що й заціліла до нині. Джерело — Калєндар для всіх на… рік. Накладом Івана Тиктора, 1938, с. 94.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]