зачудування

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	зачудува́ння	зачудува́ння
Р.	зачудува́ння	зачудува́нь
Д.	зачудува́нню	зачудува́нням
З.	зачудува́ння	зачудува́ння
Ор.	зачудува́нням	зачудува́ннями
М.	зачудува́нні зачудува́нню	зачудува́ннях
Кл.	зачудува́ння	зачудува́ння

за-чу-ду-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: за-; корінь: -чуд-; суфікси: -ува-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням зачудувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Люди з міста зазвичай ставилися до Еванель добре, хоч і з деяким зачудуванням, і навіть сама Еванель не сприймала себе аж надто серйозно. Джерело — https://windrose.aero/assets/pdf/04-05-2019.pdf.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: зачудування