зачудування

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. зачудува́ння зачудува́ння
Р. зачудува́ння зачудува́нь
Д. зачудува́нню зачудува́нням
З. зачудува́ння зачудува́ння
Ор. зачудува́нням зачудува́ннями
М. зачудува́нні
зачудува́нню
зачудува́ннях
Кл. зачудува́ння зачудува́ння

за-чу-ду-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).


Префікс: за-; корінь: -чуд-; суфікси: -ува-нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія і стан за знач. дієсл. зачудувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Люди з міста зазвичай ставилися до Еванель добре, хоч і з деяким зачудуванням, і навіть сама Еванель не сприймала себе аж надто серйозно. Джерело — https://windrose.aero/assets/pdf/04-05-2019.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]