злочин
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | зло́чин | зло́чини |
| Р. | зло́чину | зло́чинів |
| Д. | зло́чинові зло́чину |
зло́чинам |
| З. | зло́чин | зло́чини |
| Ор. | зло́чином | зло́чинами |
| М. | на/у зло́чину | на/у зло́чинах |
| Кл. | зло́чину* | зло́чини* |
зло́-чин
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зл-; інтерфікс: -о-; корінь: -чин-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈzlɔt͡ʃen] (одн.), [ˈzlɔt͡ʃene] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- суспільно небезпечна дія, що порушує встановлені норми, закони; неприпустимий, недозволений вчинок; злодіяння. [≈ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
