исследователь
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | исслед́ователь | исслед́ователи |
| Р. | исслед́ователя | исслед́ователей |
| Д. | исслед́ователю | исслед́ователям |
| З. | исслед́ователь | исслед́ователи |
| О. | исслед́ователем | исслед́ователями |
| П. | исслед́ователе | исслед́ователях |
ис-сле́-до-ва-тель
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: ис-; корінь: -следовател'-
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дослідник. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??