Українська

ка-ла-мар́-чик

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -каламар-; суфікс: -чик.

зменш.-пестл. до каламар. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Зала третя. На подіумах — представлені вироби луб’янських гончарів, переважно зразки глиняного побутового посуду (слоїки, баньки, каламарчики (малі пляшечки для зберігання рідини), глиняна сковорідка й чайник, миски, керамічна маслобійка, гладишки різної ємності, глечики, макітри, пасківники, горщики) та знаряддя гончарів – гончарний круг, сито й металева лопатка для приготування свинцевого порошку на поливу.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів