каламарчик

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Disambig.svg Див. також Уаламарчик.

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. калама́рчик калама́рчики
Р. калама́рчика калама́рчиків
Д. калама́рчикові
калама́рчику
калама́рчикам
З. калама́рчика калама́рчиків
Ор. калама́рчиком калама́рчиками
М. калама́рчикові, калама́рчику калама́рчиках
Кл. каламарчику калама́рчики

ка-ла-мар́-чик

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -каламар-; суфікс: -чик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зменш.-пестл. до каламар. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Зала третя. На подіумах — представлені вироби луб’янських гончарів, переважно зразки глиняного побутового посуду (слоїки, баньки, каламарчики (малі пляшечки для зберігання рідини), глиняна сковорідка й чайник, миски, керамічна маслобійка, гладишки різної ємності, глечики, макітри, пасківники, горщики) та знаряддя гончарів – гончарний круг, сито й металева лопатка для приготування свинцевого порошку на поливу.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]