каламарчик
|
Див. також Уаламарчик. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | калама́рчик | калама́рчики |
| Р. | калама́рчика | калама́рчиків |
| Д. | калама́рчикові калама́рчику |
калама́рчикам |
| З. | калама́рчика | калама́рчиків |
| Ор. | калама́рчиком | калама́рчиками |
| М. | калама́рчикові, калама́рчику | калама́рчиках |
| Кл. | каламарчику | калама́рчики |
ка-ла-мар́-чик
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -каламар-; суфікс: -чик.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зменш.-пестл. до каламар. ◆ Зала третя. На подіумах — представлені вироби луб’янських гончарів, переважно зразки глиняного побутового посуду (слоїки, баньки, каламарчики (малі пляшечки для зберігання рідини), глиняна сковорідка й чайник, миски, керамічна маслобійка, гладишки різної ємності, глечики, макітри, пасківники, горщики) та знаряддя гончарів – гончарний круг, сито й металева лопатка для приготування свинцевого порошку на поливу.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |