канархати
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | кана́рхаю | кана́рхав кана́рхала | кана́рхатиму | — |
| Ти | кана́рхаєш | кана́рхав кана́рхала | кана́рхатимеш | кана́рхай |
| Він Вона Воно |
кана́рхає | кана́рхав кана́рхала кана́рхало | кана́рхатиме | — |
| Ми | кана́рхаєм(о) | кана́рхали | кана́рхатимем(о) | кана́рхаймо |
| Ви | кана́рхаєте | кана́рхали | кана́рхайте | |
| Вони | кана́рхають | кана́рхали | кана́рхатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | кана́рхаючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | кана́рхавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
ка-на́р-ха-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -канарх-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- співати на криласі [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- говорити невиразно, в ніс [≈ 2][▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Кана́рхати // Словарь української мови : в 4-х т. / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Т. 2а. — С. 214.