канархати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я кана́рхаю кана́рхав
кана́рхала
кана́рхатиму  —
Ти кана́рхаєш кана́рхав
кана́рхала
кана́рхатимеш кана́рхай
Він
Вона
Воно
кана́рхає кана́рхав
кана́рхала
кана́рхало
кана́рхатиме  —
Ми кана́рхаєм(о) кана́рхали кана́рхатимем(о) кана́рхаймо
Ви кана́рхаєте кана́рхали кана́рхайте
Вони кана́рхають кана́рхали кана́рхатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. кана́рхаючи
Дієприсл. мин. ч. кана́рхавши
Пас. дієприкм. теп. ч. кана́рханий
Безособова форма кана́рхано

ка-на́р-ха-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -канарх-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

  • МФА: [kɐˈnɑrxɐte]
  • УФ: [кана́рхатие]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. співати на криласі [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. говорити невиразно, в ніс [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Кана́рхати // Словарь української мови : в 4-х т. / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Т. 2а. — С. 214.