неперех. уміти голосом передавати мелодії, маючи для цього відповідні природні дані [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]◆ [Надежда Петрівна:] Я вже од вашої тіточки довідалась, що ви співаєте. Леся Українка, «Блакитна троянда», 1908 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
неперех. виступати зі співом професійно (на естраді, в опері тощо)[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]◆ Приїздив Шаляпін. Приїхав яхтою з Монте-Карло, де він тепер співає. М. М. Коцюбинський, лист до В. І. Коцюбинської, 16 лютого 1912 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ — Голос в цього Андрійка прямо з серця жили висмоктує. Тільки в імператорському театрі співати. М. П. Стельмах, «Кров людська — не водиця», 1957 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
неперех., перен. говорити, читати співучо, розтягуючи слова, як при співі [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]◆ Тепер тільки почув [Карпо Петрович] дзвінкий хлоп'ячий голос, який безперестанку співав: — Сім раз по вісім — п'ятдесят шість… М. М. Коцюбинський, «Подарунок на іменини», 1912 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Набравшись духу, затяг [Хаєцький]…: — Товаришу гвардії старший лейтенант! — Антонович давно вже помітив, що Хома починає отаким манером співати всякий раз, коли йому від чогось боляче і прикро на душі. О. Т. Гончар, «Прапороносці», 1946—1948 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
неперех. виконувати партію в музичному спектаклі [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7]◆ З давніших знайомих є тут, окрім Гриневецького, Білінський (той, що «партію Смока» мав співати). Леся Українка, лист до родини Косачів, 15 (28) квітня 1901 (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
неперех. утворювати звуки за допомогою крилець, ніжок і т. ін. (про комаху)[≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9]◆ Тихо бриніла заблудькана муха на шибі. То замовкала, повзаючи по склі, то знов співала фальцетом, заплутавшись в складках занавіски. Г. М. Хоткевич, «Камінна душа», 1911 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Ти в небі бачив голубів, // Чув, як співають бджоли. Л. С. Первомайський, «Балада про пісню, що залишається», 1950 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
неперех. мелодійно звучати, видавати співучі звуки (про музичний інструмент, дзвінок, гудок тощо)[≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10]◆ Ти пам'ятаєш, як в пітьмі // Баян на палубі співав?… Л. С. Первомайський(цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Десь на скелях співали фанфари. Яків Баш, «Гарячі почуття», 1947 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ — Отак заводські гудки у нас над Дніпром: на дощ — хриплять, а на добру погоду — співають лунко. О. Т. Гончар, «Прапороносці», 1946—1948 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Співає дзвоник у світлих і чистих коридорах, діти біжать у просторий клас. В. С. Кучер, «Дорога до людей», 1958 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Кришталь співає від кожного дотику. В. М. Собко, «Матвіївська затока», 1962 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
неперех. видавати високі протяжні звуки при певній дії (про робочий інструмент, пристрій і т. ін.)[≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11]◆ Погляньте: ось житло трудящої людини […] // Співають тут ввесь день фуганки голосні // І стружки золоті звиваються й зміяться… М. Т. Рильський, «Із абетки», 1928 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Співала пилка, дзвеніли сокири, сипалася тирса, стружки, тріски. М. Д. Рудь, «Гомін до схід сонця», 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
неперех. видавати тонкі звуки, розсікаючи повітря (про кулю, стрілу і т. ін.)◆ Довкола тоненькими голосами співали кулі. П. Й. Панч, «Гарні хлопці», 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
неперех. видавати звуки, схожі на скрип, свист і т. ін. [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13]◆ Піски тьохкають, піски співають під ногами прохожого. Іван Ле, «Юхим Кудря», 1927 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ У надвечірній тиші скрипучо співав сніг під Мстиславовими чобітьми. Антон Хижняк, «Данило Галицький», 1951 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) || безос.◆ Стояли морози, сніги лежали білі… Під ногами співає, під саньми тріскотить. Степан Васильченко, «Мороз», 1926 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
неперех., перен. бути особливо слухняним у чиїхось вправних руках, у того, хто діє, працює натхненно, з піднесенням (про знаряддя праці, робочий інструмент, матеріал і т. ін.) [≈ 17][≠ 17][▲ 17][▼ 17]◆ Сокира грає й співає у нього в руках. Він усе робить нею, мовби то була третя рука. Г. М. Хоткевич, «Гуцул», 1923 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Залізо й дерево аж співали в діда, поки сила не повиходила з його рук. М. П. Стельмах, «Гуси-лебеді летять», 1963—1964 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
перех. і про кого — що прославляти, оспівувати у своїх віршах, піснях і т. ін. кого-, що-небудь [≈ 18][≠ 18][▲ 18][▼ 18]◆ Не все співати нам про квіти // Та любуватися Дніпром… // Година — дбать про шлях освіти, // Люд забезпечити добром. Павло Грабовський, «Поетам-українцям», 1894 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Прочитавши його [оповідання], Ви, може, добродію, здивуєтесь: що це на старість почав я про кохання співати? Панас Мирний, лист до Ц. О. Білиловського, 29 серпня 1897 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Я своїм трудом твій труд співаю. Петро Дорошко, 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Співа [поет] про Рим, згубивши міру. // А про того будівника, // Що збудував йому квартиру, — // Не проспівав ще ні рядка! Степан Олійник, «Про деяких туристів», 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
перех. і неперех., перен., розм. говорити, твердити що-небудь (переважно довго або улесливо)[≈ 19][≠ 19][▲ 19][▼ 19]◆ До нього з розпитками, так він знай своє співа усе: «…Дай, таточку, грошей». Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, «От тобі й скарб», 1837 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Не так би був іще співав шановний волецький господар, якби був знав, що роблять хлоп'ята, вирвавшися з його рук. І. Я. Франко, «Яндруси», 1905 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Вона за ним убивалася, сумувала, плакала, а він того уже ні чув, ні бачив. Він тепер знай співає про неправду людську. Панас Мирний, «Хіба ревуть воли, як ясла повні», 1880 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)◆ Вчора йому на ковзанці «Левку, миленький» співала [Христина], а сьогодні вже в дурні шиє. М. П. Стельмах, «Хліб і сіль», 1954—1958 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)