квочка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Disambig.svg Див. також Квочка.

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. кво́чка кво́чки
Р. кво́чки кво́чок
Д. кво́чці кво́чкам
З. кво́чку кво́чок
Ор. кво́чкою кво́чками
М. на/у кво́чці на/у кво́чках
Кл. кво́чко кво́чки

кво́ч-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -квоч-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Квочка [1]

Значення[ред.]

  1. курка, що висиджує або водить курчат [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ На дворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір'ячком, водила шестеро курчат. М. М. Коцюбинський, «На віру», 1891 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆  — Сядь, Юрку, хоч на хвилинку. Коли не сядеш, квочка буде тікати з гнізда, курчат не висидить. М. І. Томчаній, «Жменяки», 1964 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) * образно ◆ Одне може сьогодні Леся сказати про себе: не була ніколи затурканою, обмеженою квочкою. Ірина Вільде, «На порозі», 1955 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) * у порівняннях ◆ Стара, мов та квочка, ходила сюди й туди. І. Я. Франко, «Хлопська комісія», 1884 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]