квітка
![]() |
Див. також Квітка. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кві́тка | квітки́ |
Р. | кві́тки | квіто́к |
Д. | кві́тці | квітка́м |
З. | кві́тку | квітки́ |
Ор. | кві́ткою | квітка́ми |
М. | кві́тці | квітка́х |
Кл. | кві́тко* | квітки́* |
кві́т-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*с за класифікацією А. А. Залізняка). △ дві кві́тки Орфоепічний словник/Погрібний, К., 1984
Корінь: -квіт-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈkʋʲitkɐ] (одн.), [kʋʲiˈtkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]
- частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина. [≈ 1] ◆ Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби. Нечуй-Левицький І. С.
- етн. обряд на значній частині території Правобережної України на хрестинному обіді — букетиками, які повитуха, готуючися до хрестин, в’язала за кількістю гостей і складала в решето. [▲ 2]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Див. також[ред.]
Посилання[ред.]
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*с
- Українські слова з суфіксом -к
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Статті з ілюстраціями
- Етнографічні терміни/uk
- Слова з 6 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Морфологія рослин/uk
- Рослини/uk
- Обряди/uk
- Хрестини/uk