квітка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Disambig.svg Див. також Квітка.

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. кві́тка квітки́
Р. кві́тки квіто́к
Д. кві́тці квітка́м
З. кві́тку квітки́
Ор. кві́ткою квітка́ми
М. кві́тці квітка́х
Кл. кві́тко* квітки́*

кві́т-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*с за класифікацією А. А. Залізняка). △ дві кві́тки Орфоепічний словник/Погрібний, К., 1984

Корінь: -квіт-; суфікс: -к-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

.

Значення[ред.]

  1. частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби. Нечуй-Левицький І. С.
  2. етн. обряд на значній частині території Правобережної України на хрестинному обіді — букетиками, які повитуха, готуючися до хрестин, в’язала за кількістю гостей і складала в решето. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]

Синоніми

  1. цвіток (діал.), цвітка (діал.), цвіт (діал.), чічка (діал.), квіт (перев. у мн.), косиця (розм.)
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Див. також[ред.]

Посилання[ред.]

Джерела[ред.]