коваль

Українська

коваль I

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	кова́ль	ковалі́
Р.	коваля́	ковалі́в
Д.	ковале́ві ковалю́	коваля́м
З.	коваля́	ковалі́в
Ор.	ковале́м	коваля́ми
М.	ковале́ві ковалю́	коваля́х
Кл.	ковалю́	ковалі́

ко-ва́ль

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ковал’-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети. ◆ немає прикладів застосування.

Гіпероніми

1. металообробник

Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники: ковальня, ковалиха
• прикметники:
• дієслова: кувати
• прислівники:

Етимологія

Від ??

коваль II

Джерела

• Словник УЛІФ: коваль