майстер

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

ма́й-стер

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. фахівець з якого-небудь ремесла ◆ немає прикладів застосування.
  2. керівник окремої ділянки виробництва ◆ немає прикладів застосування.
  3. чого, без додатка і з інфін. той, хто досяг високої майстерності, досконалості у своїй роботі, творчості; про спортсмена, що досяг високих спортивних результатів у відповідному виді спорту; майстер чого (водних доріжок, рингу, ракетки і т. ін.); на що і з інфін., розм. уміла, спритна в чомусь людина ◆ А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! — похвастався дід. О. Донченко ◆ Майстер своєї справи
  4. розм. те ж саме, що тесляр ◆ Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок. Панас Мирний
  5. спец. інтегрована система обробки текстової інформації, призначена для автоматизації управлінської діяльності ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. фахівець, спеціаліст, спец, професіонал, професіоналіст
  2.  ?
  3. віртуоз, митець, мастак, артист, штукар, майстерник, мистець, тімаха, умілець, вмілець, маг, універсал, чародійник
  4. тесляр, тесля, сокирник, стельмах

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]