ковчег

Матеріал з Вікісловника
У Вікіпедії є стаття

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ковче́г ковче́ги
Р. ковче́га ковче́гів
Д. ковче́гові
ковче́гу
ковче́гам
З. ковче́г ковче́ги
Ор. ковче́гом ковче́гами
М. на/у ковче́гу на/у ковче́гах
Кл. ковче́гу* ковче́ги*

ков-че́г

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною і тваринами. ◆ Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя. Іван Франко
  2. перен. про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. ◆ Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяг його, в свій ковчег до корів і овечок. Олександр Довженко
  3. церк. у православній церквіскринька для зберігання святих дарів. ◆ При ковчезі заповітнім Танцював колись Давид; Танець був служінням богу. Леся Українка

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі. форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: ковчег
  • Тимофієнко В. І., Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7