тварина

Українська

тварина I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	твари́на	твари́ни	{{{nom-lm}}}
Р.	твари́ни	твари́н	{{{gen-lm}}}
Д.	твари́ні	твари́нам	—
З.	твари́ну	твари́н	{{{acc-lm}}}
Ор.	твари́ною	твари́нами	—
М.	твари́ні	твари́нах	—
Кл.	твари́но	твари́ни	—

тва-ри́-на

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -твар-; суфікс: -ин; закінчення: -а.

Вимова

• • МФА: одн. [tʋɐˈrɪnɐ], мн. [tʋɐˈrɪne]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. будь-яка істота на відміну від рослини чи людини. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. худоба, ссавець. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен. груба, підла людина. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• свійська тварина

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: твар, тваринка, тваринник, тваринництво

Етимологія

Від ?

Переклад

будь-яка істота на відміну від рослини чи людини

істота, ссавець

Список перекладів
Китайськаzh: 动物 dòng-wù Кримськотатарськаcrh: ayvan Російськаru: животное Шведськаsv: djur (sv) сер., best (sv) спіль.

груба, підла людина

Див. також

• товарина

тварина II

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	тварина́	—
Р.	тварини́	—
Д.	тварині́	—
З.	тварину́	—
Ор.	тварино́ю	—
М.	тварині́	—
Кл.	тварино́*	—

тва-ри-на́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Вимова

• • МФА: [tʋɐreˈnɑ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. збірн. тварини I. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: тварина