колач

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. кола́ч колачі́
Р. колача́ колачі́в
Д. колаче́ві
колачу́
колача́м
З. кола́ч колачі́
Ор. колаче́м колача́ми
М. колачі́
колачу́
колача́х
Кл. колачу́* колачі́*

ко-ла́ч

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -колач-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. те ж саме, що калач [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ …у давніх книжках (наприклад Ольга Франко, 1929 рік) є приписи, що «Потягнути бабі можна довільною поливою, поданою при тортах», а колачі «посипати краяними мікдалами, кристалевим цукром і цинамоном». ◆ Взагалі, в Галичині було 3 віді великоднього хліба – паски, колачі і бабі. ◆ Паски і калачі пеклися з майже однакового тіста, десь на 10 яєць, лиш паски були обов'язково круглими і солодшими, колачі – менш солодкими і з заплетеними косами.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]