Перейти до вмісту

коліно

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. коліно коліна
Р. коліна колін
Д. коліну, колінові колінам
З. коліно коліна
Ор. коліном колінами
М. коліні колінах
Кл. коліно* коліна*

ко-лі́-но

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -колін-; закінчення: .

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]
    коліно (1.1)

    Значення

    [ред.]
    1. анат. суглоб, що з'єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги.
      ◆ Колі́но бігуна́ мед. — стан при якому надколінок при рухах треться об стегнову кістку, а не ковзає між її виростками. ‖ частина одягу, що прикриває це місце ноги.
    2. перев. мн. ноги від колінного суглоба до таза. ‖ вигнуті ділянки деяких анатомічних утворень.
    3. окрема частина чого-небудь, що має вигляд ламаної лінії, від одного згину чи повороту до іншого. ‖ самий кут згину, повороту; місце згину, з'єднання частин. ‖ поворот, загин (ріки, дороги і т. ін.). ‖ (у знач. присл.) колі́ном. під кутом.
    4. певна частина, ланка стебла злаків і деяких інших рослин.
    5. розм. певна частина, закінчений мотив у музичному творі, пісні тощо. ‖ фігура в танці, яка вирізняється своєю ефектністю.
    6. покоління в родоводі; рід. ‖ про ступінь спорідненості.
    7. в танцювальній музиці – частина, що відповідає танцювальній фігурі.
    8. муз. закінчена або відносно закінчена частина простої дво- або тричастинної форми.
    9. частина ствола деяких духових музичних інструментів (напр., фагота).
    10. мисл. стара назва шийки ложі рушниці.
    11. чітко виражена частина співу токуючого птаха.

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]
    • ◆ Вста́ти (підня́тися і т. ін.) з колі́н — звільнитися від гніту, поневолення.
      ◆ Гну́ти колі́на — бути покірним; запобігати, підлещуватися.
      ◆ Мо́ре по колі́на (кому) — все ні по чому, ніщо не лякає.
      ◆ Поста́вити на колі́на кого — примусити підкоритися.

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    суглоб, що з'єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги
    ноги від колінного суглоба до таза ‖ вигнуті ділянки деяких анатомічних утворень
    окрема частина чого-небудь, що має вигляд ламаної лінії, від одного згину чи повороту до іншого. ‖ Самий кут згину, повороту; місце згину, з'єднання частин ‖ поворот, загин (ріки, дороги і т. ін.). ‖ (у знач. присл.) колі́ном. Під кутом
    певна частина, ланка стебла злаків і деяких інших рослин
    певна частина, закінчений мотив у музичному творі, пісні тощо. ‖ фігура в танці, яка вирізняється своєю ефектністю
    покоління в родоводі; рід. ‖ про ступінь спорідненості
    частина, що відповідає танцювальній фігурі
    закінчена або відносно закінчена частина простої дво- або тричастинної форми
    частина ствола деяких духових музичних інструментів (напр., фагота)
    стара назва шийки ложі рушниці
    чітко виражена частина співу токуючого птаха

    Джерела

    [ред.]