компанієць

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. компані́єць компані́йці
Р. компані́йця компані́йців
Д. компані́йцю
компані́йцеві
компані́йцям
З. компані́йця компані́йців
Ор. компані́йцем компані́йцями
М. компані́йці
компані́йцеві
компані́йцю
компані́йцях
Кл. компані́йцю компані́йці

ком-па-ні́-єць

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -компан-; суфікси: -єць.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. в Україні у 17-18 ст.: козак легкокінного гетьманського полку. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]