компанієць
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | компані́єць | компані́йці |
Р. | компані́йця | компані́йців |
Д. | компані́йцю компані́йцеві |
компані́йцям |
З. | компані́йця | компані́йців |
Ор. | компані́йцем | компані́йцями |
М. | компані́йці компані́йцеві компані́йцю |
компані́йцях |
Кл. | компані́йцю | компані́йці |
ком-па-ні́-єць
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -компан-; суфікси: -і-єць.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- істор. в Україні у 17-18 ст.: козак легкокінного гетьманського полку. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*a
- Українські слова з суфіксом -і
- Українські слова з суфіксом -єць
- Українські слова морфемної будови слова R-s-s
- Історизми/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Історія України/uk
- Військова справа/uk
- Воїни/uk
- Козаки/uk