козак

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -козак-

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Козак Мамай.
  1. у XIII-XVI ст. на землях Великого Степу і у складі Орди - вільна людина по волі Божій, що має право на захист своїх прав і свобод, в т.ч. зі зброєю в руках, отже людина вільної праці і вільний воїн (мова про ті часи, коли майже всі вільні і повноправні громадяни суспільства мали право носити зброю і отже слова "вільна людина" і "воїн" були практично синонімами). Саме з цього часу вживається як одна з історичних самоназв українців, росіян, татар, казахів, калмиків та ін., особливо українців-степовиків, що ще з ординської, а можливо і староруської епохи жили на півдні України; нащадок такої людини ◆ Октября приіде з Волох Іван Андрієвич Субота Плесчеєва, а з Крима Констянтин Заболоцький; а йшли Полем, і грабили їх на Полі татаровя, ординські козаки , ◆ Згідно Полю Пеліо ім'я Узбек (Özbäg) значить „хазяїн себе“ (maître de sa personne), тобто „вільна людина“. Узбек в якості назви нації значило б тоді „нація вільних людей“. Казак (казах) — в кількох тюркських діалектах означає „вільна людина“, „вільний шукач пригод“ і, звідси, „житель приграничної полоси“. В його основному значенні цим словом називали як групи татарських, українських і руських поселенців (казаки), так і цілий середньоазійський народ киргизів (казахів)
  2. у XVI-XX ст. – вільна людина по волі Божій, що має право на захист своїх прав і свобод, в т.ч. зі зброєю в руках, отже людина вільної праці і вільний воїн. Одна з історичних самоназв українців, особливо українців-степовиків, що в цей час брала участь у військових діях проти татаро-турецьких і польських загарбників в т.ч. у складі Війська Запорізького; захисник Батьківщини, доброволець; нащадок такої людини. ◆ П'ять тисяч козаків виступили з міста й перейшли до Богданового табору. Нечуй-Левицький І. С.
  3. у дореволюційній Росії з 18 ст. – представник військового стану утвореного значною частиною з нащадків людей минулих століть, які звалися козаками; уродженець козацьких військових областей, реєстровий козак Війська Запорізького, Війська Донського, Речі Посполитої і Російської імперії. ◆ немає прикладів застосування.
  4. уродженець колишніх військових областей. ◆ немає прикладів застосування.
  5. парубок, юнак взагалі. ◆ Ой, дівчина-горлиця До козака горнеться. Пісня
  6. відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець. ◆ немає прикладів застосування.
  7. бандит, свавільний, божевільний. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. запорожець, низовик, компанієць
  2. -
  3. -
  4. юнак, парубок, молодець
  5. легінь, орел, зух

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • вільний козак

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Уперше зафіксовано в Кодекс Куманікус (лат. Codex Cumanicus, латинсько-половецько-перський словник) у 1303 р. На половецькій мові означало "сторожа", "караул".

Переклад[ред.]