у XIII-XVI ст. на землях Великого Степу і у складі Орди - вільналюдина по волі Божій, що має право на захист своїх прав і свобод, в т.ч. зі зброєю в руках, отже людина вільної праці і вільний воїн (мова про ті часи, коли майже всі вільні і повноправні громадяни суспільства мали право носити зброю і отже слова "вільна людина" і "воїн" були практично синонімами). Саме з цього часу вживається як одна з історичних самоназв українців, росіян, татар, казахів, калмиків та ін., особливо українців-степовиків, що ще з ординської, а можливо і староруської епохи жилинапівдніУкраїни; нащадоктакоїлюдини ◆ Октября приіде з Волох Іван Андрієвич Субота Плесчеєва, а з Крима Констянтин Заболоцький; а йшли Полем, і грабили їх на Полі татаровя, ординські козаки , ◆ Згідно Полю Пеліо ім'я Узбек (Özbäg) значить „хазяїн себе“ (maître de sa personne), тобто „вільна людина“. Узбек в якості назви нації значило б тоді „нація вільних людей“. Казак (казах) — в кількох тюркських діалектах означає „вільна людина“, „вільний шукач пригод“ і, звідси, „житель приграничної полоси“. В його основному значенні цим словом називали як групи татарських, українських і руських поселенців (казаки), так і цілий середньоазійський народ киргизів (казахів)
у XVI-XX ст. – вільналюдина по волі Божій, що має право на захист своїх прав і свобод, в т.ч. зі зброєю в руках, отже людина вільної праці і вільний воїн. Одна з історичних самоназв українців, особливо українців-степовиків, що в цей час бралаучасть у військовихдіяхпроти татаро-турецьких і польськихзагарбників в т.ч. у складі Війська Запорізького; захисник Батьківщини, доброволець; нащадоктакоїлюдини. ◆ П'ять тисяч козаків виступили з міста й перейшли до Богданового табору.Нечуй-Левицький І. С.
у дореволюційнійРосії з 18 ст. – представниквійськовогостану утвореного значною частиною з нащадків людей минулих століть, які звалися козаками; уродженець козацьких військовихобластей, реєстровий козак Війська Запорізького, Війська Донського, Речі Посполитої і Російської імперії. ◆ немає прикладів застосування.
Уперше зафіксовано в Кодекс Куманікус (лат. Codex Cumanicus, латинсько-половецько-перський словник) у 1303 р. На половецькій мові означало "сторожа", "караул".
представник військового стану утвореного значною частиною з нащадків людей минулих століть, які звалися козаками; уродженець козацьких військових областей
прослухати вимову?, файл
