компонент

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	компоне́нт	компоне́нти
Р.	компоне́нта	компоне́нтів
Д.	компоне́нтові компоне́нту	компоне́нтам
З.	компоне́нт	компоне́нти
Ор.	компоне́нтом	компоне́нтами
М.	на/у компоне́нту	на/у компоне́нтах
Кл.	компоне́нту*	компоне́нти*

ком-по-не́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -компонент-.

Вимова

• МФА : [kɔmpɔˈnɛnt] (одн.), [kɔmpɔˈnɛnte] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. складова частина чого-небудь; складник. ◆ немає прикладів застосування.

Холоніми

1. цілість, збірка, (тех.) складання

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: компонентний дієслова: компонувати

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:композиція

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: компонент