конь

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

конь

Іменник, чоловічий рід.

Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

конь.
  1. кінь, лошак. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. ко́нь ко́ни
Р. коня́ коне́й
Д. коню́ коня́м
З. коня́ коне́й
О. конём коня́ми
П.
М. коне́  —

конь

Іменник чоловічого роду, істота; відмінювання 2f.


Корінь: -кон-

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

конь 1.
конь 2.
конь 3.
  1. зоол. кінь, лошак (тварина). ◆ немає прикладів застосування.
  2. спорт. кінь (шахова фігура). ◆ немає прикладів застосування.
  3. спорт. кінь (гімнастичнй). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

  1. животное
  2. фигура
  3. гимнастический снаряд

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?