костур

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем; ціпок
  2. те саме, що милиця ◆ Онися взяла свого костура й.. вийшла з кімнати на оглядини (Нечуй-Левицький, III, 1956, 208); Вийшов Хо на галяву, сперся на сучкуватий костур (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 149); Був він без зброї, тільки з костуром в руці (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 68).

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]