крутилка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. крути́лка крути́лки
Р. крути́лки крути́лок
Д. крути́лці крути́лкам
З. крути́лку крути́лки
Ор. крути́лкою крути́лками
М. крути́лці крути́лках
Кл. крути́лко* крути́лки*

кру-ти́л-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -крут-; суфікси: -ил?; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. саморобна споруда для колування по льоду — традиційна зимова гра українців. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять! Серед річки в кригу вбивається кілок, на кілок надягається старе колесо, між спицями встромлюються довгі дрючки, а до них на кінцях прив'язуються санчата. Хлопці кілками крутять колесо, а санчата по колу вихором літають. Остап Вишня
  2. розм. крутько, непосидюча людина. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Ох, кого ж це він задумав брати? Кого він оце приведе в мою хату? Якусь дзиґу, якусь крутилку, голосну, як дзвін, крикуху, тарахкотілку. І. Нечуй-Левицький
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: крутилка
  • Cловник синонімів української мови, на основі електронного видання "Словники України" – 1.4
  • Курочкін О., 'Свята й обряди українського народу', Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. - 2-ге вид. // А. П. Пономарьов, Л .Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. - Київ, 1994.