кріпак

Див. також Кріпак.

Українська

кріпак I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кріпа́к	кріпаки́
Р.	кріпака́	кріпакі́в
Д.	кріпако́ві кріпаку́	кріпака́м
З.	кріпака́	кріпакі́в
Ор.	кріпако́м	кріпака́ми
М.	кріпако́ві кріпачі́	кріпака́х
Кл.	кріпаче́	кріпаки́

крі-па́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кріпак-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. істор. особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. ◆ Семантичний потенціал штампів «революціонер, кріпак, борець» не згасає досі, але особливо виразно звучав 1964 року – в 150-річчя Тараса Шевченка. Джерело — litakcent.com/2020/03/10/znyati-yuvileynu-pozolotu-tri-magistrali-suchasnoyi-shevchenkiani.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: кріпацтво, кріпачка прикметники: кріпацький

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів
Російськаru: крепостной крестьянин, крепостной

Джерела

• Словник УЛІФ: кріпак
• Словник УЛІФ: кріпак