культорганізатор

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	культорганіза́тор	культорганіза́тори
Р.	культорганіза́тора	культорганіза́торів
Д.	культорганіза́торові культорганіза́тору	культорганіза́торам
З.	культорганіза́тора	культорганіза́торів
Ор.	культорганіза́тором	культорганіза́торами
М.	культорганіза́торові культорганіза́тору	культорганіза́торах
Кл.	культорганіза́тору	культорганіза́тори

культ-ор-га-ні-за́-тор

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -культ-; корінь: -організ-; суфікс: -атор.

Вимова

• МФА : [kʊlʲtɔrɦɐnʲiˈzɑtɔr] (одн.), [kʊlʲtɔrɦɐnʲiˈzɑtɔre] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. організатор у царині культури. ◆ Підбирали культорганізаторів, бесідників і читців для всіх колгоспних і тракторних бригад, ланок, земельних громад для бесід, голосних читок газет і літератури.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: культорганизатор (ru) чол.