кінцівка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. кінці́вка кінці́вки
Р. кінці́вки кінці́вок
Д. кінці́вці кінці́вкам
З. кінці́вку кінці́вки
Ор. кінці́вкою кінці́вками
М. кінці́вці кінці́вках
Кл. кінці́вко* кінці́вки*

кін-ці́в-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кінц-; суфікси: -ів; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. графічна прикраса в кінці книжки, розділу тощо. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. завершальна частина якого-небудь твору. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. у людини й тварин: частина тіла, що служить для пересування або схоплювання (нога, рука й т. ін.). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

графічна прикраса в кінці книжки, розділу тощо
завершальна частина якого-небудь твору
частина тіла, що служить для пересування або схоплювання

Джерела[ред.]