бачити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Дієслово недоконаного виду[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ба́чу ба́чив
ба́чила
ба́читиму  —
Ти ба́чиш ба́чив
ба́чила
ба́читимеш ба́ч
Він
Вона
Воно
ба́чить ба́чив
ба́чила
ба́чило
ба́читиме  —
Ми ба́чим(о) ба́чили ба́читимем(о) ба́чім(о)
Ви ба́чите ба́чили ба́чте
Вони ба́чть ба́чили ба́читимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч. ба́чивши
Дієприсл. теп. ч. ба́чачи
Дієприсл. мин. ч. ба́чивши
Пас. дієприкм. теп. ч. ба́чений
Безособова форма ба́чно

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Корінь: -бач-; корінь: -и-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. мати здатність сприймати зором. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив, і лице його здавалось змішаним М. М. Коцюбинський
  2. сприймати очима, спостерігати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом Матвій Номис
    1. зустрічати кого-небудь; мати особисту зустріч з кимсь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Хіба вона мало бачила людей на своєму віку? Панас Мирний
    2. уявляти собі що-небудь. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Досі бачить Леонід, як мчать нічними полями палаючі, без машиністів бронепоїзди О. Т. Гончар
    3. зазнати, пережити. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Мені здається, що ніколи воно [хлоп'я] не бачитиме волі, святої воленьки Т. Г. Шевченко
  3. добре розуміти, усвідомлювати. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Мати сама бачила, що одежа вже не по Василеві, та з чого вона йому нову пошиє? Панас Мирний
    1. мати, вбачати. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Вони бачили в своїй дочці добру помічницю Панас Мирний
  4. вважати, визнавати. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Харитон, слухаючи нарікання жінки, бачив виною їх — Андрійка М. М. Коцюбинський
Синоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Скоріш за все запозичення з польської, пояснюється як вивід від перерозпаду префіксального дієслова *ob-aćiti пов'язаного з іменником *oko

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: бачити
  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 1: А–Г / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1982. – 632 с.