бачити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

українська[ред.]

Дієслово недоконаного виду[ред.]

  тепер. мин. майб. наказ.
Я ба́чу ба́чив
ба́чила
ба́читиму
Ти ба́чиш ба́чив
ба́чила
ба́читимеш ба́ч
Він
Вона
Воно
ба́чить ба́чив
ба́чила
ба́чило
ба́читиме
Ми ба́чим(о) ба́чили ба́читимем(о) ба́чмо
Ви ба́чите ба́чили ба́читимете ба́чте
Вони ба́чать ба́чили ба́читимуть
Дієприкм. мин. ба́чивши
Дієприсл. тепер. ба́чачи
Дієприкм. пасивн. ба́чений
Безос. форма

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).

Корінь: -бач-; корінь: -и-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. мати здатність сприймати зором ◆ Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив, і лице його здавалось змішаним Коцюбинський
  2. сприймати очима, спостерігати ◆ Чуже ба­чить під лісом, а свого не бачить під носом Номис
    1. зустрі­чати кого-небудь; мати особисту зустріч з кимсь ◆ Хіба вона мало бачила людей на своєму віку? Панас Мирний
    2. уявляти собі що-небудь ◆ Досі бачить Леонід, як мчать нічними полями палаючі, без ма­шиністів бронепоїзди Гончар
    3. зазна­ти, пережити ◆ Мені здається, що ніколи воно [хлоп'я] не бачитиме волі, святої воленьки Шевченко
  3. добре розуміти, усвідомлювати ◆ Мати сама бачила, що одежа вже не по Василеві, та з чого вона йому нову пошиє? Панас Мирний
    1. мати, вбачати ◆ Вони бачили в своїй дочці добру помічницю Панас Мирний
  4. вважати, визнавати ◆ Харитон, слухаючи нарікання жінки, бачив виною їх — Андрійка Коцюбинський

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Переклад[ред.]