бачити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

українська[ред.]

Дієслово недоконаного виду[ред.]

Ба́чити

Значення[ред.]

  1. мати здатність сприймати зором ◆ Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив, і лице його здавалось змішаним Коцюбинський
  2. сприймати очима, спостерігати ◆ Чуже ба­чить під лісом, а свого не бачить під носом Номис
    1. зустрі­чати кого-небудь; мати особисту зустріч з кимсь ◆ Хіба вона мало бачила людей на своєму віку? Панас Мирний
    2. уявляти собі що-небудь ◆ Досі бачить Леонід, як мчать нічними полями палаючі, без ма­шиністів бронепоїзди Гончар
    3. зазна­ти, пережити ◆ Мені здається, що ніколи воно [хлоп'я] не бачитиме волі, святої воленьки Шевченко
  3. добре розуміти, усвідомлювати ◆ Мати сама бачила, що одежа вже не по Василеві, та з чого вона йому нову пошиє? Панас Мирний
    1. мати, вбачати ◆ Вони бачили в своїй дочці добру помічницю Панас Мирний
  4. вважати, визнавати ◆ Харитон, слухаючи нарікання жінки, бачив виною їх — Андрійка Коцюбинський

Усталені словосполучення[ред.]

Переклади[ред.]

Похідні слова[ред.]