любас

Див. також Любас.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	лю́бас	лю́баси
Р.	лю́баса	лю́басів
Д.	лю́басові лю́басу	лю́басам
З.	лю́баса	лю́басів
Ор.	лю́басом	лю́басами
М.	лю́басові лю́басу	лю́басах
Кл.	лю́басу	лю́баси

лю́-бас

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -любас-.

Вимова

• МФА : [ˈlʲubɐs] (одн.), [ˈlʲubɐse] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. особа, що перебуває у статевих взаєминах, «цивільному шлюбі», пожитті на віру. ◆ На Гуцульщинї розширена також сильно інстітуція любасів та любасок (= пожитє на віру). «Записки Наукового товариства імени Шевченка Том» Джерело — http://shron2.chtyvo.org.ua/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_123-124.pdf.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: любаска

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: любас