любаска

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	лю́баска	лю́баски
Р.	лю́баски	лю́басок
Д.	лю́басці	лю́баскам
З.	лю́баску	лю́басок
Ор.	лю́баскою	лю́басками
М.	на/у лю́басці	на/у лю́басках
Кл.	лю́баско	лю́баски

лю́-бас-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -любас-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈlʲubɐskɐ] (одн.), [ˈlʲubɐske] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. жін. ім. до любас ◆ На Гуцульщинї розширена також сильно інстітуція любасів та любасок (= пожитє на віру). «Записки Наукового товариства імени Шевченка Том» Джерело — http://shron2.chtyvo.org.ua/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_123-124.pdf.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: любас

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: любаска