любов

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. любо́в  —
Р. любо́ві  —
Д. любо́ві  —
З. любо́в  —
Ор. любо́в’ю  —
М. любо́ві  —
Кл. любо́ве*  —

лю-бо́в

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -люб-; суфікс: -ов.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що кохання. ◆ немає прикладів застосування.
  2. підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось. ◆ В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи. М. М. Коцюбинський

Синоніми[ред.]

  1. інтерес, пристрасть, схильність

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

Болгарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Ед. любо́ва
Ед. об. любо́ва
Ед. суб. любо́вата
Мн. любо́ви
Мн. сов. любо́вите
Числ.
Зв.

лю-бо́в

Іменник, жін. рід, відмінювання 41.

Шаблон:морфо-bg

Вимова[ред.]

  • Loudspeaker.png прослухати вимову?, файл
  • Семантичні властивості[ред.]

    Значення[ред.]

    1. любов, кохання. ◆ немає прикладів застосування.

    Синоніми[ред.]

    Антоніми[ред.]

    Гіпероніми[ред.]

    Гіпоніми[ред.]

    Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

    Споріднені слова[ред.]

    Найтісніша спорідненість

    Етимологія[ред.]

    Від ?