любов

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, жіночий рід.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж, що кохання ◆ немає прикладів застосування.
  2. підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось. ◆ В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи. Михайло Коцюбинський

Синоніми[ред.]

  1. --
  2. інтерес, пристрасть, схильність

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова: любити
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]


Болгарська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

лю-бо́в

Іменник, жіночий рід.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. любов, кохання ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ?