кохання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	коха́ння	коха́ння
Р.	коха́ння	коха́нь
Д.	коха́нню	коха́нням
З.	коха́ння	коха́ння
Ор.	коха́нням	коха́ннями
М.	коха́нні коха́нню	коха́ннях
Кл.	коха́ння	коха́ння

ко-ха́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кох-; суфікси: -ан-н; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі ◆ Між ними виникло це дивне почуття - кохання... розмовне
2. перен. особа, що викликає таке почуття; кохана людина ◆ А моє кохання лежало поруч зі мною і солодко спало... розмовне

Синоніми

1. любов

Антоніми

1. байдужість (байдужність)
2. —

Гіпероніми

1. почуття

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: коханнячко ін. іменники: коханок, коханка, коханець прикметники: коханий, закоханий дієслова: кохати, кохатися прислівники: кохано

Етимологія

Від ??

Переклад

почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі

Ісландськаis: ást (is) Італійськаit: amore (it) чол. Албанськаsq: dashuri (sq) Англійськаen: love (en) Болгарськаbg: любов (bg) жін. Вірменськаhy: սեր (hy) Грецькаel: αγάπη (el) жін. Есперантошeo: amo (eo) Естонськаet: armastus (et) Китайськаzh: 爱 (zh) Нідерландськаnl: liefde (nl) жін. Німецькаde: Liebe (de) жін. Польськаpl: miłość (pl) жін. Португальськаpt: amor (pt) чол. Російськаru: f  Санскритsa: प्रीतिः (sa) Словацькаsk: láska (sk) Угорськаhu: szeretet (hu) Фарерськаfo: ást (fo) Французькаfr: amour (fr) чол. Фінськаfi: rakkaus (fi) Японськаja: 恋#Японська|恋]]]] ja:恋|(ja)]], こい#Японська|こい]]]] ja:こい|(ja)]], 恋愛#Японська|恋愛]]]] ja:恋愛|(ja)]], 恋 (ja)

особа, що викликає таке почуття; кохана людина

Джерела

• Словник УЛІФ: кохання