літерографія

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. літерогра́фія  —
Р. літерогра́фії  —
Д. літерогра́фії  —
З. літерогра́фію  —
Ор. літерогра́фією  —
М. літерогра́фії  —
Кл. літерогра́фіє*  —

лі-те-ро-гра́-фі-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -літер-; інтерфікс: -о-; корінь: -граф-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. техніка в мистецтві в якому образотворча форма побудована виключно буквами, словами, чи реченнями, згідно з темою картини. Ця нова концепція і мистецький напрямок впроваджено в 1972 році Леонідом Денисенком (український графік який живе в Австралії)

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від лат. litera «буква», і д.-грец. γραφεο «писати, рисувати», таким способом літерографію можна окреслити, як: «рисування буквами».


Переклад[ред.]

Список перекладів

Посилання[ред.]

У Вікіпедії є стаття