макортеть

Матеріал з Вікісловника

Українська[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ма́кортеть ма́кортеті
Р. ма́кортеті ма́кортетей
Д. ма́кортеті ма́кортетям
З. ма́кортеть ма́кортеті
Ор. ма́кортетю ма́кортетями
М. ма́кортеті ма́кортетях
Кл. ма́кортете* ма́кортеті*

ма́-кор-теть

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Альтернативні форми: макотерть, макортет.

Корінь: -макортеть-.

Вимова[ред.]

  • МФА : [ˈmɑkɔrtetʲ] (одн.), [ˈmɑkɔrtetʲi] (мн.)
  • noicon

Семантичні властивості[ред.]

Макортеть

Значення[ред.]

  1. діал. макітра [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від стсл. макъ; -псл. makъ; -споріднене з лит. aguonà "мак", [maguonà, magona, magūnas] (припускається, однак, що це запозичення з германських мов), лат. magone, magona, прус. moke (не виключається запозичення з слов'янських мов), давньоверхньонімецька mâgo, maho, середньоверхньонімецька mahen, mān, нововерхньонімецька Mohn "тс.", можливо, також д.-ірл. meccun "морква, пастернак", ірл. meacan "тс.", гр. μήκων (дор. ηάκων) "мак"; і.-є. *mak- "шкіра, плівка, шкіряний гаманець"; припускається також доіндоєвропейське середземноморське походження; припущення про запозичення у слов'янські мови з грецької (Фасмер ГСЭ ІІІ 119-120) заперечується. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9


Переклад[ред.]

Список перекладів
  • Англійськаen: будь ласка, додайте переклад, якщо можете
  • Японськаja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Джерела[ред.]