манівець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	маніве́ць	манівці́
Р.	манівця́	манівці́в
Д.	манівце́ві манівцю́	манівця́м
З.	маніве́ць	манівці́
Ор.	манівце́м	манівця́ми
М.	манівці́, манівцю́	манівця́х
Кл.	манівцю́*	манівці́*

ма-ні-ве́ць

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ман-; суфікси: -ів-ець.

Вимова

• МФА : [mɐnʲiˈu̯ɛt͡sʲ] (одн.), [mɐnʲiu̯ˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. обхідний шлях, обхід. ◆ немає прикладів застосування.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• йти манівцями

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Німецькаde: Schlechweg (de) чол. Російськаru: обход, окольный путь, обходной путь

Джерела

• Словник УЛІФ: манівець