мапа

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

ма́-па

Іменник, жіночий рід.

Корінь: -ма́п-; закінчення: -а

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Стародавня мапа 1570 року.

Значення

1. заст. географічна карта ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Запозичено з середньовічної латини, можливо, через посередництво польської і німецької мов; середньолатинська mappa (mundi) «карта (світу)» пов'язане з лат. mappa «серветка; сигнальний прапор», що походить від гебрайського mappā́^h «серветка; тканина, прапор», стягненої форми гебрайського m^ĕnāphā́^h «тканина, що розвівається; прапор», утвореного від кореня n-w-p «рухати туди й сюди, коливатися, хитатися».

Польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька mapa, мак. мапа, схв. мäпа, слн. mápa Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Переклад

англійська: map

російська: карта

Джерела

• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9