карта
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ка́рта | ка́рти |
Р. | ка́рти | ка́рт |
Д. | ка́рті | ка́ртам |
З. | ка́рту | ка́рти |
Ор. | ка́ртою | ка́ртами |
М. | ка́рті | ка́ртах |
Кл. | ка́рто* | ка́рти* |
ка́р-та
Іменник, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -карт-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу ◆ немає прикладів застосування.
- зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками.
- зображення ґрунтового покриву певної ділянки земної поверхні з зазначенням походження ґрунтів, їх складу тощо ◆ немає прикладів застосування.
- зображення країн світу за їх суспільно-політичними ознаками ◆ Політична карта світу
- зображення окремих ділянок, пунктів оборони ◆ Карта мінного поля
- зображення зоряного неба або поверхні планет ◆ Карта Місяця
- певним способом складений документ, у якому в коротких записах, схемах, графіках подаються спеціальні відомості ◆ немає прикладів застосування.
- графічне подання та відтворення об'єкта чи предмета ◆ немає прикладів застосування.
- технічний документ у вигляді бланка з переліком будь-яких відомостей ◆ технологічна карта
- носій даних у формі прямокутної пластини ◆ Магнітна карта
- невеликий аркуш (картка) твердого паперу, на якому зображені умовні фігури або значки чотирьох мастей; набір цих аркушів (колода) призначений для гри ◆ немає прикладів застосування.
- чотирикутний візерунок, малюнок на тканині, одязі ◆ немає прикладів застосування.
- діал. меню ◆ немає прикладів застосування.
- діал. аркуш паперу або сторінка книжки ◆ І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих голів. Я. Щоголів
- діал. лист; офіційний документ ◆ Карта в село причвалала, Що син її в Босні від кулі поляг. Іван Франко
- бетонна, кам'яна і т. ін. плита, а також одна з частин, що складають таку плиту, призначена для будівництва якої-небудь споруди ◆ немає прикладів застосування.
- певним чином розмічений аркуш паперу, що підлягає заповненню якимись відомостями; бланк ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
мапа
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Через польську або німецьку (нововерхньонімецька Kárte) мову запозичено з французької чи італійської; франц. carte, іт. carta «папір; карта; документ» походять від лат. carta (charta) «папір; лист; документ; книга», що відбиває гр. χάρτης «папірусна карта», яке вважається запозиченням з єгипетської мови.
рос. біл. болг. мак. ка́рта, пол. чес. слц. верхньолужицька, нижньолужицька karta, схв. карта, слн. kárta
Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
Переклад[ред.]
Джерела[ред.]
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- карта (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ?
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- карта (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
- квиток ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ?
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- карта (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
- квиток ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ?
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Корінь: -карт-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- карта (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ?
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ?
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Іменники, відмінювання 1a
- Українські іменники з місцевим відмінком
- Українські іменники з кличним відмінком
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Діалектні вирази
- Діалектні вирази/uk
- Належить категоризувати
- Білоруська мова
- Білоруські іменники
- Жіночий рід/be
- ru
- Болгарська мова
- Болгарські іменники
- Жіночий рід/bg
- Македонська мова
- Македонські іменники
- Іменники жіночого роду/mk
- Російська мова
- Російські іменники
- Іменники жіночого роду/ru
- Російські слова морфемної будови слова R-f
- Сербська мова
- Сербські іменники
- Іменники жіночого роду/sr
- Слова з 5 букв/be
- Слова з 5 букв/bg
- Слова з 5 букв/mk
- Слова з 5 букв/sr
- Слова з 5 букв/ru
- Слова з 5 букв/uk
- Латинізми
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/6