карта
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ка́рта | ка́рти |
| Р. | ка́рти | ка́рт |
| Д. | ка́рті | ка́ртам |
| З. | ка́рту | ка́рти |
| О. | ка́ртою | ка́ртами |
| М. | ка́рті | ка́ртах |
| К. | ка́рто* | ка́рти* |
ка́р-та
Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.
Корінь: -карт-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу ◆ немає прикладів застосування.
- зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками.
- зображення ґрунтового покриву певної ділянки земної поверхні з зазначенням походження ґрунтів, їх складу тощо ◆ немає прикладів застосування.
- зображення країн світу за їх суспільно-політичними ознаками ◆ Політична карта світу
- зображення окремих ділянок, пунктів оборони ◆ Карта мінного поля
- зображення зоряного неба або поверхні планет ◆ Карта Місяця
- певним способом складений документ, у якому в коротких записах, схемах, графіках подаються спеціальні відомості ◆ немає прикладів застосування.
- графічне подання та відтворення об'єкта чи предмета ◆ немає прикладів застосування.
- технічний документ у вигляді бланка з переліком будь-яких відомостей ◆ технологічна карта
- носій даних у формі прямокутної пластини ◆ Магнітна карта
- невеликий аркуш (картка) твердого паперу, на якому зображені умовні фігури або значки чотирьох мастей; набір цих аркушів (колода) призначений для гри ◆ немає прикладів застосування.
- чотирикутний візерунок, малюнок на тканині, одязі ◆ немає прикладів застосування.
- діал. меню ◆ немає прикладів застосування.
- діал. аркуш паперу або сторінка книжки ◆ І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих голів. Я. Щоголів
- діал. лист; офіційний документ ◆ Карта в село причвалала, Що син її в Босні від кулі поляг. Іван Франко
- бетонна, кам'яна і т. ін. плита, а також одна з частин, що складають таку плиту, призначена для будівництва якої-небудь споруди ◆ немає прикладів застосування.
- певним чином розмічений аркуш паперу, що підлягає заповненню якимись відомостями; бланк ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: картка
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Через польську або німецьку (нововерхньонімецька Kárte) мову запозичено з французької чи італійської; франц. carte, іт. carta «папір; карта; документ» походять від лат. carta (charta) «папір; лист; документ; книга», що відбиває гр. χάρτης «папірусна карта», яке вважається запозиченням з єгипетської мови.
рос. біл. болг. мак. ка́рта, пол. чес. слц. верхньолужицька, нижньолужицька karta, схв. карта, слн. kárta
Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
Переклад[ред.]
|
|
|
Джерела[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- карта (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ?
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- карта (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
- білет ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ?
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- карта (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
- білет ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ?
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- карта (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ?
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кар-та
Іменник, жіночий рід.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- карта (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
- білет ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ?
Категорії:
- Українська мова
- Жіночий рід
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Діалектні вирази
- Білоруська мова
- Білоруські іменники
- Іменники жіночого роду/be
- ru/be
- Болгарська мова
- Болгарські іменники
- Іменники жіночого роду/bg
- Македонська мова
- Македонські іменники
- Іменники жіночого роду/mk
- Російська мова
- Російські іменники
- Іменники жіночого роду/ru
- Сербська мова
- Сербські іменники
- Іменники жіночого роду/sr
