менчук
Білоруська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | менчу́к | менчукі́ |
| Р. | менчу́ка́ | менчуко́ў |
| Д. | менчу́ку́ | менчука́м |
| З. | менчу́к | менчук |
| О. | менчу́ко́м | менчука́мі |
| М. | менчу́кі | |
| Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
мен-чу́к
іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -менчук-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мінчанин. ◆ вулічнае апытаньне менчукоў пра словы Вялікдзень і паска.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??