Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	мирова́рник	мирова́рники
Р.	мирова́рника	мирова́рників
Д.	мирова́рникові мирова́рнику	мирова́рникам
З.	мирова́рника	мирова́рників
Ор.	мирова́рником	мирова́рниками
М.	мирова́рникові, мирова́рнику	мирова́рниках
Кл.	мирова́рнику	мирова́рники

ми-ро-ва́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мир-; інтерфікс: -о-; корінь: -вар-; суфікс: -ник.

Вимова

МФА : [merɔˈu̯ɑrnek] (одн.), [merɔˈu̯ɑrneke] (мн.)
прослухати вимову noicon

УФ: [ми^ерова́рни^ек]

Семантичні властивості

Значення

той, хто варить миро ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Хто ця, що виходить з пустелі, немов стовпи диму, напахчена миром та ладаном, усілякими пахощами мироварника? «Біблія» / переклад Олександра Гижі, 2013 Джерело — [ГРАК].

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ людина

Гіпоніми

↑ ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: мироварниця, мироварня

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російська_ru: мироварник ^(ru) чол.

Джерела

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

ми-ро-вар-ник

Іменник чоловічого роду, істота.

Корінь: --.