мироварник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	мирова́рник	мирова́рники
Р.	мирова́рника	мирова́рників
Д.	мирова́рникові мирова́рнику	мирова́рникам
З.	мирова́рника	мирова́рників
Ор.	мирова́рником	мирова́рниками
М.	мирова́рникові, мирова́рнику	мирова́рниках
Кл.	мирова́рнику	мирова́рники

ми-ро-ва́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мир-; інтерфікс: -о-; корінь: -вар-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [merɔˈu̯ɑrnek] (одн.), [merɔˈu̯ɑrneke] (мн.)

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: [ми^ерова́рни^ек]

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто варить миро ◆ Хто ця, що виходить з пустелі, немов стовпи диму, напахчена миром та ладаном, усілякими пахощами мироварника? «Біблія» / переклад Олександра Гижі, 2013 Джерело — [ГРАК].

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: мироварниця, мироварня

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: мироварник (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

ми-ро-вар-ник

Іменник чоловічого роду, істота.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []

• прослухати вимову

  noicon

Семантичні властивості

Значення

1. мироварник (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: мироварня

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів