мовляни

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — мовля́ни
Р.  — мовля́н
Д.  — мовля́нам
З.  — мовля́нів
Ор.  — мовля́нами
М.  — мовля́нах
Кл.  — мовля́ни

мов-ля́-ни

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -мов-; суфікси: -ян; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що мовець. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Баскську мову в Еспанії (800 тесяч мовлян) уважа­ють найстаршою живою мовою в західній і центра­льній Европі. , 1983 Джерело — http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1983/Svoboda-1983-137.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]